Одним із найбільш поширених засобів спотворення інформації є інформаційна атака. Сьогодні в «Призовій Варті» ви дізнаєтеся, що це за поняття, за якими критеріями можна її визначити і головне – як захистити себе і рідних від її згубного впливу.

Щоб зрозуміти, що таке інформаційна атака, важливо розібратися в трактуванні терміна «інформаційна війна», адже ці два поняття нерозривно пов’язані. Отже, інформаційна війна – війна переконань та знань, у той час як інформаційна атака спрямована протистояти цій системі. Головний інструмент інформаційної атаки – слово, яке, як ми знаємо, часто має куди більш руйнівну силу, ніж фізичний вплив на людей. Іншими словами, інформаційна атака – це чітко спланований процес, ціллю якого є формування певної громадської думки (відповідно до мети того, хто її влаштовує).

Інформаційні атаки умовно можна розділити на два види: прямі і непрямі. Головна відмінність – при непрямої інформаційній атаці буде створюватися неправдива інформація, яка повинна бути прийнята за істину. Пряма ж інформаційна атака має на увазі впровадження неправдивих фактів в інформаційний простір супротивника. При прямій інформаційній атаці ви навіть не відчуєте, що на вас впливали.

Визначаємо інформаційну атаку: канали поширення.

Інформаційні атаки можуть проникнути в абсолютно будь-яку сферу життя: культуру, політику, повсякденну рутину, а також ЗМІ та Інтернет. Вони і є головними каналами їхньої передачі, адже сьогодні саме ЗМІ – це найпотужніший інструмент впливу на людську свідомість.

Характерні властивості. Інформаційним атакам притаманні стрімкість, беззастережна рішучість і масовість. Останнє полягає в глобальному поширенні неправдивої інформації на одну і ту ж тему і підключенні оціночних думок. До того ж, широко використовуються непідтверджені посилання на загальне знання. Слова-маркери: «очевидно», «відомо кожному», «далеко не секрет», «кожному зрозуміло», «нормальні люди знають». Такі вирази слугують прикриттям відсутності доказів.

Ще одна ознака інформаційної атаки – опора на тренди. У цьому випадку використовуються такі конструкції: «все більше людей впевнені», «найактуальніша проблема» та інші.

Також, можете бути впевнені, що перед вами елемент інформаційної атаки, якщо бачите відверте оперування абстрактними поняттями замість конкретних, адже першими можна «пояснити» буквально все.

Використання переходу на особистості, оцінка дій. Наприклад, замість «порушив умови договору» – «він зрадник і брехун». Сюди ж можна віднести полярність суджень (себе нахвалюють, а дії противника знецінюють).

Як захистити себе від інформаційних атак?

Шукайте джерело інформації і довіряйте тільки перевіреним сайтам. Наприклад, на сайті МОЗ, мета якого – відповідати за діяльність державної системи охорони здоров’я, завжди можна знайти актуальну інформацію про коронавірус, у той час як в різних телеграм-каналах із зазначеною тематикою часто лише фейки.
Ще один приклад перевіреного джерела інформації – сайт МОН. Тут – новини сфери освіти і науки, інноваційної діяльності, передачі технологій.

Офіційний сайт МВС України – державного органу виконавчої влади, де можна миттєво отримати відповідну реакцію від міністерства, ознайомитись із актуальними новинами і реформами. Є безліч інших корисних сайтів, де неправдивій інформації не місце. Як то кажуть, хто шукає, той завжди знайде!

Пам’ятайте: посилання на інший засіб масової інформації – не привід довіряти новині, адже щоб знати правду, потрібно звертатися до першоджерела.

Звертайте увагу на дату публікації. Усе просто: часто новини можуть бути опубліковані ще раз для створення штучного ажіотажу. Неуважні читачі можуть навіть не помітити це і стрімко почати обговорювати.

Маніпуляція слабкостями і емоціями. Люди люблять рахувати чужі гроші і часто не вміють радіти успіхам інших, вважаючи, що вони незаслужені. Тому ЗМІ особливо люблять пересмикувати і грати на таких почуттях. Від вас чекають найголовніше: бурхливу реакцію у вигляді гніву, ненависті тощо. Тому завжди аналізуйте побачене / почуте і ставте собі запитання: «Навіщо мені хоч якось реагувати на гучні заголовки і люті докази?», а також: «З якою метою новину підносять саме так?».

Статистика і докази у вигляді фото – ще не привід вірити. Сфальсифікованим може бути абсолютно все: від статистики до підписаних фотографій. Вихід один: завжди звіряйте факти, хоча б за допомогою всім відомого Гугла, і перевіряйте ілюстрації.

Найголовніше правило в захисті себе і близьких від інформаційної атаки – ретельний аналіз інформації та використання тільки перевірених ресурсів. «Призова Варта» радить вам бути уважними й ніколи не довіряти всьому, із чим ви стикаєтеся щодня в різних ЗМІ. Адже тільки так ви будете в цілковитій безпеці!